рятівна археологічна служба
Чотири тисячоліття історії Полтавщини:
археологічні розкопки на місці будівництва автодороги Дніпро - Решетилівка у Кобеляцькому районі
Тисячолітні поховання, кургани легендарних скіфів, знахідки римського часу і навіть артефакт, що наслідував давньоєгипетський амулет, - кілька місяців поспіль львівські археологи досліджували древній некрополь поблизу села Підгора на Полтавщині.
З липня по листопад 2019 року тривали археологічні дослідження перед будівництвом обходу міста Кобеляки, який є частиною великого інвестиційного проекту з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка.
«Цьогорічні розкопки були справді масштабними. У смугу будівництва потрапило п'ять з шести відомих на цій території курганів. Що більше, ці дослідження - один з небагатьох випадків, коли ми вивчили і міжкурганний простір, що вдається зробити вкрай рідко. Але власне там зафіксували чимало цікавих поховань», - розповідає керівник проекту, співробітник Рятівної археологічної служби Богдан Сало.
«Цьогорічні розкопки були справді масштабними. У смугу будівництва потрапило п'ять з шести відомих на цій території курганів. Що більше, ці дослідження - один з небагатьох випадків, коли ми вивчили і міжкурганний простір, що вдається зробити вкрай рідко. Але власне там зафіксували чимало цікавих поховань», - розповідає керівник проекту, співробітник Рятівної археологічної служби Богдан Сало.
"За чотири місяці ми провели розкопки на майже 12 000 кв м. Для порівняння - це площа приблизно 2,5 футбольних полів"
Богдан Сало
керівник проекту
«Поблизу села Підгори нам вдалось дослідити могильник, який функціонував у різний час: від епохи бронзи і до нового часу», - пояснює Богдан Сало.
На вивченій частині пам'ятки науковці змогли простежити історію регіону за майже чотири тисячі років! Найдавніші захоронення тут - представників ямної культури, що заселяли ці терени у середині ІІІ тисячоліття до нової ери. А от найпізніший матеріал датується XVIII століттям: археологи вивчили поселення та виробничі майстерні селітроварів, які у той час використовували старі скіфські кургани, аби добувати селітру для виробництва пороху.
На вивченій частині пам'ятки науковці змогли простежити історію регіону за майже чотири тисячі років! Найдавніші захоронення тут - представників ямної культури, що заселяли ці терени у середині ІІІ тисячоліття до нової ери. А от найпізніший матеріал датується XVIII століттям: археологи вивчили поселення та виробничі майстерні селітроварів, які у той час використовували старі скіфські кургани, аби добувати селітру для виробництва пороху.
Дослідження поховальної споруди скіфського часу (VI-III ст. до н.е.)
В одній місцевості зафіксували захоронення ямної культури (кін. ІІІ тис до н. е) зрубної культури (епоха пізньої бронзи, XV-XIV ст. до н.е.), а також матеріали скіфського часу (VI-III ст. до н. е), сарматів (ІІ-поч. ІІІ ст.), салтівської культури (VIII—Х ст.), і навіть половців (ХІ-ХІІ ст.).
Досліджено 77 об'єктів,
серед них більше 40 поховань
серед них більше 40 поховань
Як пояснюють археологи, традиційно найбільшими та найбагатшими курганами на цій території були скіфські. Однак значна частина з них - давно розграбовані.
«Насправді в Україні понад 90% скіфських курганів порушені. Річ у тім, що у них могли бути вироби з бронзи, срібла, золота, які приваблювали скарбошукачів», - пояснює Богдан Сало.
Не винятком стали і ті кургани, які досліджували в рамках проекту: з трьох скіфських поховань, не вціліло жодне. Усі стали «жертвами» грабіжників навіть декілька разів у різний час: як в давнину, так і кілька століть тому.
«Насправді в Україні понад 90% скіфських курганів порушені. Річ у тім, що у них могли бути вироби з бронзи, срібла, золота, які приваблювали скарбошукачів», - пояснює Богдан Сало.
Не винятком стали і ті кургани, які досліджували в рамках проекту: з трьох скіфських поховань, не вціліло жодне. Усі стали «жертвами» грабіжників навіть декілька разів у різний час: як в давнину, так і кілька століть тому.
Цьогорічні розкопки на Полтавщині дали і велику колекцію цікавих артефактів. Керамічний посуд, бронзові прикраси, серед яких скроневі кільця, а ще срібні монети римських імператорів Марка Траяна та Антонія Пія і навіть фрагменти скульптурки давньоримського бога Гермеса, - це далеко не повний перелік цікавих знахідок.
Після детального опрацювання вони поповнять фонди Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського.
Після детального опрацювання вони поповнять фонди Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського.
Окрім тисячолітніх артефактів, під час розкопок науковцям довелось мати справу і з матеріалом модерної доби. Зокрема, вдалось дослідити майданний комплекс, де у давні часи, найімовірніше, був великий скіфський курган, а у ХVII—ХVIII ст. - виварювали селітру, яку згодом використовували для виробництва пороху.
Майдан XVII ст
«Такі комплекси - малодосліджені. Є ще багато запитань щодо процесу виварювання селітри, побуту селітроварів тощо. Тому наші відкриття дуже важливі і, ймовірно, допоможуть знайти відповіді», - говорить Богдан Сало.
